Час на дурниці не марнуймо,
Оберігаймо кожну мить
Та старість у душі шануймо,
Якщо до неї й не до жить…
Не відкладаймо все «на потім»,
Бо «потім» може й не прийти,
Та відчаям чинім супротив,
Щоб справді досягти мети.
Живімо кожен день, неначе,
Останнім тим сьогодні є,
Бо скільки і кому призначив,
Господь нам відчит не дає.
Встигаймо жити позитивом,
Хоч й не помітили цього,
Та кожен день і є тим дивом,
Що нам з Небес його дано.
Цінуйте кожного потребу,
Але себе любіть стократ,
Чомусь так заманулось Небу,
Що навіть брат, уже й не брат…
Мабуть така людська натура,
Шанують всі тоді лишень,
Як надриваєшся, мов дура,
Щоб іншим ощасливить день…
Навіть Господь заповідає –
Любити ближніх, як себе,
Якщо часу й собі не маєш,
То й вічність щастя не внесе.
А ж стрілку нині повернувши,
Додам хоча б годину ще собі,
У клопотах не потовнувши,
Прожить щоб довше на землі!
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
23.10.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2020
автор: Lilafea