Побудь зі мною тут посеред осені:
Я так самотньо вже стомилась йти,
А мої сльози впали в трави росами,
Напевно цього не помітив ти.
В осінньому тумані заблукаємо
Бо в літо нам стежину не знайти,
Чи в осені дорогу запитаємо
Хоч спалені позаду всі мости.
І хай до нас ця осінь ще ласкава:
Цим теплим листям падає до рук,
Для неї вся печаль моя - забава
Чи вона теж страждає від розлук?
Стежки наші літами запорошені,
Покриє листя, заметуть сніги,
Ми ще разом з тобою серед осені,
Побудем без самотності й журби.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892564
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2020
автор: синяк