королева

Стрічає  ніч  тебе  вогнями
Далеких  зір  з  безмежжя  висоти,
Небесних  арф  сніжинками-піснями,
Святою  тишею  любови  й  доброти.

Стрічає,  пригортаючи  до  себе,
Колише  в  ритмі  вальсу,  мов  у  сні...
Поглянь:  вона  всміхається  до  тебе,
Як  ти,  бува,  всміхаєшся  мені.

Під  ноги  стелить  ніч  кошлатий  килим,
Смарагдовий  од  світла  ліхтарів.
Неначе  сніг  несе  тобі  на  крилах
Зимову  ніжність  і  шовковий  спів...

Ти  просто  неба  –  наче  королева!
У  білому,  розкішному  вбранні.
Ти  –  королева  ночі  в  ніч  грудневу,
А  я  –  король,  ввижається  мені.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2020
автор: Ти