зорі

Зорі  в  верби  падали  згори,
Місяць  за  хмаринку  зачепився.
Нахилився  рогом  до  води,
Й  привидом  у  плесі  розчинився.
*
Тут  малим  викопував  в’юнів,
Животить  ця  річечка  і  досі.
Засинав  з  піснями  цвіркунів,
Й  казкарі  приходили  у  гості.
*
В  хаті  було  затишно  й  тепло,
Світить...  без  вікон  осиротіло.
Тріпотить  серденько  і  перо,
То  душа  напевне  зосеніла.
Приспів:
В  долах  прокидалося  село,
В  трави  дзвоном  сипалися  роси.
Тремом  дзюркотіло  джерело,
З  хвилювання  втриматись  не  взмозі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892550
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2020
автор: Волиняка