Буду мовчать…

Повези  чи  на  довго,  чи  трішки,
Без  різниці,  в  який  ліс,  куди,
Хоч  по  ягоди,  хоч  по  горішки,
Хай  там  мухи  дзижчать  й  оводи.

Знаю,  в  лісі  вужі  і  гадюки,
Їх  я  іншим  шляхом  омину,
Купи  сміття  лишили  падлюки,
Я  по  них  шлях  із  лісу  знайду.

Із  землі  визирають  маслята,
І  червиві  й  такі  є  як  слід,
Туди,  мабуть,  ганяють  малята,
Обривати  і  яблука  й  глід.

Між  червоних  шапок    у  крапинку,
У  голках  хвої  білі  стоять
Повези,  повези  на  хвилинку,
Про  грибні  місця  буду  мовчать.

22.10.2020

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892538
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2020
автор: Інна Рубан-Оленіч