Такі думки беруть в полон

Оте,  що  очі  недобачать,
То  серце  враз  усе  відчує.
Воно  не  зможе  вам  збрехать,
Нюанси  всі  ураз  врахує.

І  скаже  все,  як  воно  є,
Воно  не  може  помилитись,
Хоч  правда  болю  завдає,
Нащо  на  правду  тоді  злитись?

Та  не  вгасає  все  ж  надія,
І  ти  прискорюєш  свій  крок.
В  душі  ще  теплиться  та  мрія,
Іще  живий  тепла  ковток.

А,  може,  все  це  помилково,
Хіба  в  цім  писаний  закон?
Та  все  обдумуємо  знову,
І  ці  думки  беруть  в  полон.



адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2020
автор: Cнежана