На «Олімпійському*", коли гучніш об’яви,
Й заводять публіку: «Динамо!» , те́ то се́,
Не зрозуміти ні півслова шоу-ба́вки:
У вуха – вибухи, акустиками - прес…
…То ж, ми на мигах на дистанції ковідній
Із вболівалом в кожушині й повстяках*
Порозумілися, що тре – між люди. Си́днєм –
Живеш минулими уявами дзюрка́,
Коли в планшетах задивлялись усі інші –
Канало-стру́ми, флеш, повтори голів бри́зжих.
А так радіється єднанню... Й ми встаємо
І аплодуємо гравцям й собі взаємно!
21.10.20р. ( «Знову зі Старою сеньйорою*» )
*Олімпійський - стадіон у центрі Києва
*Повстяки́ – стародавнє тепле й щоденне взуття
*Стара Сеньора – вболівальницька назва туринського Ювентусу. (Італія)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892472
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2020
автор: Юхниця Євген