Куди тебе занесло, дівчино?
Де ти заблукала?
У лабіринті дивних снів
Собі казку малювала.
Та розвіявся туман,
Нема вже зілля чарівного,
Пройшов кудись отой дурман,
Тут так багато нерідного!
І люди, й мова, стіни, двір;
Тут все таке чуже, повір!
Немає маминої казки,
Й сестри малої ласки,
Немає батькового плеча
Ну куди ж ти так, наївне дівча?
І все хочеться додому -
Вдихнути море, почути рідний сміх,
Й подолати цю утому,
Що давно вже перейшла мій поріг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892438
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2020
автор: Mezu Svitlana