ОСІННІЙ ДЕНЬ В РЕТІРО

Осінній  день  бринить  і  сонечко,  як  влітку,
Тонкими  пальчиками  пестить  ніжно  квітку.
Кущі  смарагдові,  мов  кульки  новорічні  –  
По  моді  стрижені,  є,  правда,  і  кубічні.
У  небо  дивляться  зеленими  чубками,
Один  до  одного  вигойдують  бочками.
Ведуть  алейкою  цікавих  візитерів  –  
Скляний  палац*в  Ретіро  всім  вчиняє  двері.
Він,  як  пташине  пір’ячко,  завис  в  повітрі,
Мов  чистий  діамант,  блищить  в  предивнім  світлі.
Легкий,  красивий  і  модерний  --  вабить  око,
Побачив  за  життя  своє  всього  нівроку,
Чимало  виставок  із  різної  культури  –    
Він  сам  взірець  каркасної  архітектури.
Ставок  гарненький  поруч  і  царина  в  ньому
Метрових  коропів,  готових  до  прийому  –  
Годують  хлібом  їх  добряче  екскурсанти.
Вони  ж  підскакують,  показують  таланти.
Крім  коропів-обжер  лінивих  у  ставочку
Сімейство  плаває  від  мами  качки-квочки.
Одне  за  одним  пильно  дивляться,  в  два  ока,
Щоб  не  віднесла  в  інший  бік  вода  глибока.
Все  рівно,  не  вони  у  фокусі,  у  центрі  –    
Тут  інша  пара  екзотична  в  тім  моменті:
Красива,  вірна,  незалежна  і  граційна  –  
Два  чорних  лебеді,  доволі  амбіційних.
Не  підпливають  близько  і  не  просять  хліба.
Вальсують,  тулячись,  -  в  ставковім  воднім  сріблі
Лиш  серце  відображене,  воно  єдине  –    
У  приклад  людям  всім  тих  лебедів  родина.
Шумить  в  ставку  вода,  від  рясту  аж  зелена,
По  груди  в  тій  воді  дерева,  мов  сирени.
Пильнує  спокій  їхній  військо  черепашок.
Не  відвести  очей  –  краса!  Геть  до  мурашок.
В  Ретіро-  парку,  що  найбільший  у  Європі,  –
Чимало  дивовиж,  безмежних  вражень  стропи.

*Скляний  палац  у  парку  РетІро,  в  Мадриді,  1887р.,
   архітектор  Рікардо  Веласкес  Боско

21  жовтня  2020
(с)  Валентина  Гуменюк
#ПРИРОДА  -ЗАМАЛЬОВКИ#



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892435
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2020
автор: палома