В поруділім листі заховалась сутінь,
Опускався вечір з краплистим дощем.
За поли хапала з легким вітром студінь,
На заході сонця бліднув в небі крен.
Та радував погляд клапоть жита в полі,
Зеленіли сходи хлібно у рядку.
Кланялись поважно до них три тополі,
Стояли край шляху в пожухлім лужку.
А шлях біг до річки, де верби з човнами,
Хлюпаються хвилі об жовті піски.
Скоро ніч обійме околицю снами
Та річка тектиме вперед крізь роки.
21.10.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892417
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2020
автор: Валентина Ланевич