(із збірки "Чаро-зіллячко")
Напевне, що не ми у тому винні,
Але так сталося:
серед всього' звір'я
Найбільш за все
на людство схожі свині.
Людина теж така, як і свиня.
Однаковий в нас тиск,
й система кровеносна,
І пульс однаковий, і усеїдні ми,
Але ж у етиці
зрівняти нас не можна!
Нас Бог створив людьми,
свиней — свиньми.
Ми — homo sapiens —
вінець творіння,
Господь нам розум дав,
вдихнув Свій Дух,
Тому ми Землю
берегти повинні,
Від потрясінь, нехлюдства
і розрух.
Але буває, не шанують люди
Ні Бога, ні сусідів, ні себе,
Немовби свині риють,
гадять всюди
В кишеню кожен
все що є — гребе!
Таке створіння — то ганьба
нам, людям,
Не гідне на святе
людське звання,
Воно усе навкруг
ганьбить і губить
Тому йому ім'я — гидка,
бридка СВИНЯ!
2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892410
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2020
автор: Людмила Григорівна