Не можу без тебе заснути,
Вже звикла читати тебе ночами,
Моя доля поруч з тобою бути,
Вкривати обличчя твоїми плечима.
Я одна розгадала загадку твоїх очей;
Я і тонула в печалі, і від радості сміялась,
І не могла відрізнити дні від ночей,
Розгадку глибоко в серці сховала.
Зупиню туман, дощ, сіре небо,
Але і сонце, ясне небо також зупиню!
Нам з тобою погоди не треба,
Тільки рай довкола, де наше «Я люблю».
21.10.20.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892379
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2020
автор: Іра Задворна