Ти - мій зимовий сон,
у серці твоєму прохолода.
перебродила любов,
як вино,
захист твій їй потрібен.
Градусів не набрала,
ртуть крові зупинилася,
розігрій її своєю Душею,
Долі моїй на милість.
Ти - казка, в Житті моєму,
тому і не віриться,
що прийшла любов,
і закрутила метелицею.
Ти правий, а я, як в полі самотня волошка,
тремчу і від легкого вітерця,
одного разу вже зірвали невміло,
Життя спотворивши сміливо.
Моє Життя - шлях подолання
труднощів, боюся, що зможеш
у неї заглянувши, побачити усі мої
труднощі.
Налякати боюся твою любов,
вона для мене знак відродження до Життя,
народжує тільки світлі і
щасливі думки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2020
автор: Svitlana_Belyakova