її кохання подібне до свічки, що запалюється вночі.
її серце подібне до колоди карт, де лиш одна – твоя.
иноді я витягаю ту карту, – мені щастить в цих іграх.
в неї язик, як у гадюки, та її мова – затишне муркотіння.
її дотик – м'який оксамит, та иноді
він подібний до залізяки, принесеної з морозу –
насправді доволі часто, та я не скаржуся, ні.
від неї перехоплює подих так, ніби падаєш з даху.
коли я танцюю з нею, я ніби літаю під хмарами.
і раптом, коли прокинуся, бачу: я сплю з собакою.
хух, і тоді зазвичай так і буває насправді.
я маю викрити всі таємниці її страшної душі.
я маю вгадати час, коли вона це дозволить.
тоді я зцілю свій дух, що розбився, мов птах об скло,
– і здається, тепер саме час. готовий? вперед, ковбою!
перехоплює подих, ніби стрибнув з гори.
моє серце співає, я охоплюю поглядом всесвіт
– і знов прокидаюся. боже, я сплю з собакою!
що з цим робити? можливо, я прийму цю сумну реальність
sleeping with the dog, jethro tull
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892275
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2020
автор: Alisson