Пса забрала сусідка, за хатою моторошно

Дядько-тіткове  ліжко  вогке  і  зіщулене.
Тут  стояло  в  кутку  десь  дитяче  маму́лене.
Де  в’на  жи́ла,  коли  розбігались  із  татом.
А  з  вікна  –  землі  й  землі,  було  де  сапати.
…Інвалід  -  до́ча  вмерлих,  і  землю  болотну
По  закону  ніяк  не  продати  законно*.
От,  зійшлись  в  хату  родичі,  радимось  кволо.
Чи  візьме  хто,  а  чи  в  інтернат  бідну  з  Богом…

Пса  забрала  сусідка,  за  хатою  моторошно.
Я  ступив,  і  злетіла  заснула  сполошено.
Наче,  чую,  домовилися,  всі  -  по  черзі.
«Українці  ж  ми»,  -  хтось  голос  нижчав  з  агресією.

А  будинок  примовк,  не  скрипів,  і  не  дихав,
Слухав  мабуть  про  долі,  тримав  худу  стріху.

15.10.20  р.
*Мораторій,  який  введений  колишнім  Президентом  України  Віктором  Ющенком,  за  яким  не  можна  продавати  землю  сільхозпризначення,  чи  здавати  в  аренду,  або  у  суб.аренду

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892274
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2020
автор: Юхниця Євген