Мій батько вб’є мене за те,
Що я сміявсь з дурного.
Зі мною, вбитим, знай, пусте
Життя настане трохи.
Прещедра вбивствами війна.
Пора й мені війнути…
Проблема ж є: дурна вона,
Шкода аж посміхнутись.
На склепі висічуть моїм:
«Сміявсь з дурні — і вбито.»
Ще хочу бути в світі цім —
Геть «ха», берусь терпіти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2020
автор: Ти