Не розмінюй даремно хвилинами
Все життя, що зібрала у пригоршні.
Ми триваємо вже часоплинами,
Часто марно жадаючи прийдешнє,
Часто марно чекаючи в роздумах
Те, що справді нічого не вартує...
Справжнє - те, в що ми віримо й робимо,
Залишаючи зайвих, мов статуї.
Справжнє те, що чарує до паморок,
Мельтешіння лишаючи осторонь.
Знай, залишиться пам'ять і пагорбок,
Або попелом, звіяним із долонь...
Не розмінюй даремно хвилинами
Все життя, що зібрала у пригоршні.
Залишайся собою, людиною,
Залишившись, як приклад для прийдешніх...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892232
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2020
автор: Володимир Науменко