Читаю осінь

Читаю  осінь  у  розлогих  диких  вербах,
Їх  коси  хилять  смутком  до  води,
Мов  у  художника,  застигла  в  диво  фарбах  -  
Залишся!  Просить  вітер  -  ще  не  йди.

Ще  не  допиті  роси  світанкові
У  стиглих  винах  зрілої  ріллі,
Не  зібрані  тумани  так,  ранкові,  
Де  літо  бабине  заснуло  на  гіллі.

Зомліло  в  травах  -  пишному  барвистку,
Черпнувши  меду  в  ранньої  зорі,
У  чарах,  ще  нестиглого,  любистку,
У  крику  птаха,  що  загублений  в  горі.

Розкрита  книга  світлими  рядками,
Посеред  верб  -  розкішний  дивний  світ,
Присіла  осінь,  вдягнена  хмарками  -  
Удвох  читаємо  холодний  заповіт.  

(С)  Леся  Утриско  Воробець

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892208
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2020
автор: Леся Утриско