В аметист я залипла мов в марево
Розмаїття бузкових сузірь.
У цей блиск,що дзеркально-кришталево
Розпинає луну надвечірь.
В аметист дикий і необроблений,
Що лишає в душі післясмак,
І лілей білих кварцем оздоблений.
Вабить, скорює ніби відьмак.
Він потрапить у руки обізнані,
І органять, чи вартє оце?
Був він горним художником різьблений.
Ну а вийшло звичайне кільце.
Оксана Самохліб 2020р@Kseni Berkeli
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891888
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2020
автор: Ksenia Samohleb