--Я маю писати рядками Шевченка!
Сторічними, давніми, сильно і щемко!
--Карбую словами, які серце просить:
Наприклад: душа, розриваються, коси.
--Я сію вірші про жіночі молитви,
Що жінка усе перене́се і витрима!
--Я пишу – один! Інші всі – графомани.
Поезія – висі, бездоння, стакани..
--Я творю, як вмію, навчань не проси́дів.
Про хату, про батька, і про паразитів.
--Я, рими - до свят, пори року, погоду.
Не обов’язково, коли заколотить…
--А я почала́, як читала у інших.
Й тепер – поетеса у групі: «Ми й вірші»!
--Я пишу, й друкую в книжках – за свої.
Хтось й профінансує, такий мій Олімп!
--Я пишу в журнал за умовами творів.
Поезія дітям, весільні, біг-бортні.
--Я тільки, коли закохаюсь, злітаю.
Й коли …розставання, згадаю, зітхаю.
--Я живопишу́ і пейзажно й експресіями,
Коли одягаю й буденне – поезіями.
…Поети продовжують, і дискутують,
Про те, як тріпо́чаче - скрипками чують…
10.10.20 р. ( Жанр Тенсона «Задивитися збоку на розмови поетів» )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891463
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2020
автор: Юхниця Євген