Від бід , що без кінця
знов руки ввись возносиш
ти, Боже, без лиця
а я всього лиш босий
ти аморальний ще
ти закриваєш очі
як сльози ллють дощем
ти ба́йдуже регочеш
я бачу на землі
твоє́ славетне царство
не мчу і на уклін
як мчить одвічне братство
набо́жно лицемірних
ділків у прілих рясах
вони тобі співмірні
владінь твоїх окраса
20.11.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891441
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2020
автор: Rimbaud