Світанок крила розправляє
Мережки сині і золоті
Червоним небо вишиває
Наперекір нічній темноті
Вже досить, люба навтішалась
Із хмарами бешкетувала
Та з вітром, залюбки награлась
Осінню вроду прославляла
Прийшла, може пора спинитись
Земля втомилась від дощів, злив
Тож сонечку, дай прояснитись
Щоб ранок встав - срібла розстелив
Між хмар зірниці ясноокі
Вже відпливали в свої шати
По небу стрічечки всілякі
Почав світанок малювати…
11.10.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891412
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2020
автор: Ніна Незламна