[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PLUt_JV8qMg[/youtube]
Як тільки місяць народився,
То схожий так на немовля.
Усе навколо роздивився,
Йому все видно звіддаля.
Шумить під ним бездонне море,
Чомусь так страху додає,
А небо - небо - неозоре,
Краєчком море дістає.
Коли нап"ється небо моря,
Хмарки по небу поповзуть,
І розгуляється враз буря,
Дощі на землю упадуть..
Та раптом погляд зупинився,
На небі бачить він дива:
Вечірній зірочці вклонився,
На небі тільки що зійшла.
Замилувався він красою,
Думки прийшли якісь нові.
Її лиш зможе звать сестрою,
Бо вони рідні по крові...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890981
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2020
автор: Н-А-Д-І-Я