В руках майстерних лялькою була.
На авансцені приводом ходила.
Вражала сяйвом, барвами цвіла,
Ти наче в Бога й милості молила...
Наівно віриш в справедливий суд?
Що - за гріхи всім видасть по заслузі?
Душа припинить бескінченний блуд
Й блаженне царство розпахнеться Музі?
Життя - театр, вкрай жорстока гра,
Всім різні в ньому випадають ролі.
Когось спокуса бавить від "ребра",
А хтось смакує тільки кістки голі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890910
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2020
автор: Данило Київський