black satin

от  і  поїдеш  з  нами,  дівко  хороша  ясочко  –
з  ангелами  ночі.
цей  вітер  весь  потріскався.  як  кінь  гризе  гнуздечку,
так  і  сама  гнуздечка  гризе  єдинорога.
куди  нас  приведе  ця  повітряна  дорога?
гей,  гей,  взувся  грубо,  в  стратосфері  буде  любо.
залазь,  ми  летимо  холодним  вітром
до  вальгалли.  хай  плачуть  дівчата-валькірії  –
поривай  з  богами  рішуче.  ми,  ангели  ночі,  служимо
не  знаємо  кому,  та  вірно,  з  крижаною
чи  гідністю,  чи  величчю  –  так  співають  скальди.

о  заморожена  рибо,  що  лущишся,  мов  цибуля,
у  чашці  срібла  на  рідкому  стрибучому  вогні!
місячний  струмінь,  доблесний  промінь,  як  блискавка,
розколює  небо  навпіл:  вітаю,  стара  вальгалло!

прийди  до  нас,  будь  з  нами  –  голосять  дівки  валькірії
над  цим  холодним  вітром,  вітром  до  вальгалли.
герої  відпочивають,  слухаючи  зітхання  таких  дівчат.

знаємо  ті  зітхання!  опівнічний  самотній  шепіт:
зараз  важкі  часи,  нам  критично  бракує  героїв.

брязнув  меч  з  переляку.  він  зблід,  він  аж  тепер  уздрів
страхітливе  спустошення  в  руїнах  старої  вальгалли.
чи  ти  прийдеш  до  нас?  голосять,  аж  заламують  білі  руки,
войовничі  дівки  валькірії,  коли  на  холодному  вітрі,
роняючи  сльози  в  казан,  варять  для  тебе  пиво

cold  wind  to  valhalla,  jethro  tull

ходи,  дозволь  погратися  з  тобою,
мій  чорний  оксамите,  люба  танцюристко!
ти  відповідаєш  на  будь-які  запитання  –
що  відкажеш  на  це?  ти  даєш  мені  так  багато!    

зриваючи  квіти  життя  з  дерев  у  своєму  саду,
ти  –  сама,  як  найкраща  квітка  в  саду  у  мене.
я  жебраю  за  милосердям,  я  чиню  видатне  безглуздя.
тим  часом  літа,  ніби  чайки,  летять  над  твоїм  оксамитом.

вітер  легенько  грає  на  розбиту  стару  мандоліну.
він  смикає,  мов  струну,  хвилину  –  й  змінює  вічність.
в  цій  пісні  живе,  й  набуває  нового  змісту
стара  золота  легенда  про  жінку  з  жертовним  серцем.

дихаєш  надто  швидко.  що  розладналося  в  світі?
подумай  про  материнство.  ці  груди  –  повні  життя;
ти  –  мов  річка  у  горах,  що  бурхливо  біжить  і  квапиться.
треба  спати.  твоя  краса  –  мов  чудове  полярне  сяйво

black  satin  dancer,  jethro  tull

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2020
автор: Alisson