Свідчить  наше  життя  -    кожний  себе  вважає  нужденним.
Та  не  в  згоді  з  собою  буття...  Росте  егоїзм  що  день.
І  господарем  зирнув  туди-сюди,  ходить  вагомо...
То  знедолить,  то  знеславить,  то  закине  якось  в  гору.

Сила  закону  природи  собі  суперечить  завжди.
Рід  людський  існувати  може  непогано  без  нужди.
І  здається,  де  ще  є  такі  багатства  на  планеті?
Україна.  Народ  дихає  брехнею,  бачить  нелад...

Кожний  так  гарно  говорить  про  співчуття  і  прихильність.
При  народі  навіть  пробує  в  роботі  не  схибити.
Разом  з  тим  плодовито  людей  обманює  і  краде.
Ворожба  вузлом  тисне.  Бідних  доля  у  прорву  веде.

Кривде,  зраджує  людину  брехня,  збиває  з  дороги.
В  більшості  випадків  шкодить  іншій  істоті,  природі.
Розійшлись  у  всіх  шляхи  прямо  то  криво  і  -навпрошки.
Вибори  і  кроки...За  гроші  продаються  земляки.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890303
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2020
автор: Маг Грінчук