ЛИШИЛИСЬ НАЗАВЖДИ У НЕБІ ЛІТАТИ…

Лишились  у  Небі  літати  вкраїнські  хлоп`ята,
Зосталась  у  просторі  вільна  мрійлива  Душа…
В  родинах  загиблих  криваві  від  болю  стигмати…
На  жаль  –  не  можливо  розрадити  словом  в  віршах…

Шукати,  хто  винен  в  трагедії  –  це  не  поверне,
Дітей  у  родини,  які  вирушали  в  політ…
В  серцях  матерів,  татусів  залишилися  стерні  –
Болючі,  колючі,  нестерпні  думки-терені…

Чому  невблаганна  така  незворотна  є  Доля?
Чому  не  захищені  Наші  рідненькі  в  біді?
Чому  уривається  в  Небі  безмежная  Воля  –
Крилатих,  мрійливих,  коли  у  хлоп`ячий  меті  –

Єдине  було,  зоставатись  Соколиком  в  Небі,
На  користь  Вкраїнській  Державі,  Її  захистить  –
Коли  надзвичайна  загроза…  і  буде  потреба  –
Рушати  на  захист  Вкраїни  в  Небесну  блакить…
30.09.2020
PS  –  Мої  щирі  співчуття  усім  родинам,  які  втратили  своїх  любих  і  коханих  синів  –  Соколиків  України!
Най  спочивають  з  Богом…  Вічна  і  Світла  Пам`ять  нашим  загиблим  хлопцям,  які  стали  жертвами  неочікуваної  катастрофи  Ан-26!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890274
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2020
автор: Тетяна Іванова - Юртина