ОЙ, ТИ ДУБЕ - ДУБЕ…

                                   Ой,    ти  дубе  -  дубе,
                                   Кучерявий  дуже,
                                   Скажи  мені,  дубе,
                                   Що  далі  ще  буде...
                                                     Тебе  посадили
                                                     Ми  вдвох  з  чоловіком,
                                                     З  тобою  зростали
                                                     Наші  любі  діти...
                                     Верба  біля  тебе
                                     Знову  зеленіє,
                                     І  сонечко  з  неба,
                                     Обох  вас  ще  гріє...
                                                     Мого  ж  чоловіка
                                                     Давно  вже  немає,
                                                     Він  в  іншому  світі,
                                                     Десь  там  спочиває...
                                     Давно  спочивають
                                     Синок  і  невістка,
                                     А  поруч  із  ними
                                     Моя  мама  рідна...
                                                       Роз"їхались  діти,
                                                       Шукать  свої  долі,
                                                       А  я  залишилась  
                                                       Одна  в  своїм  домі...
                                     Діти  мої,  дубе,
                                     Дзвонять  й  приїжджають...
                                     І  мене  до  себе,
                                     Вони  запрошають...
                                                       Та  я  до  них,  дубе,
                                                       Ще  не  поспішаю,
                                                       Могилки  померлих,
                                                       Я  тут  доглядаю...
                                     Ой,  ти  дубе  -  дубе,
                                     Кучерявий,  дужий,
                                     Скажи  коли,  дубе,
                                     Війні  кінець  буде?..
                                                         А  ще,  коли  вірус
                                                         У  безвість  відійде,
                                                         Коли  зрілість  й  мудрість,-
                                                         Відчують  всі  люди?..
                                       І  тим  безпорядкам,
                                       Що  є  у  нас,  дубе,
                                       Владу  й  олігархів,
                                       Як  спинить  нам,  дубе?..
                                                         Як  очі  розкрити
                                                         Моїм  українцям,
                                                         Щоб  у  правді  жити,
                                                         Без  бід  і  чужинців?..
                                       Ой,  ти  дубе  -  дубе,
                                       Кучерявий,  дужий,
                                       Доля  наша,  дубе,
                                       Тобі  небайдужа...
                                                         Підкажи,прошу  я,
                                                         Як  далі  нам  жити,
                                                         Як  владу  цю  злую,
                                                         Кудись  відтіснити?..

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890271
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2020
автор: геометрія