поведу тебе в кіно, і залишу в барі "магнолія".
кажеш, ми зайшли занадто далеко? добре, біжи до мене.
можеш влаштувати сцену в "кузена джека".
покинь його, й нехай ставить пляшки на місце.
скажи, хай як-небудь інтелігентно поправить свої окуляри,
а краще нехай їх викине, бо я їх йому розбив.
– це, й тільки це, обтяжує наше сумління.
так, це про мене. покладися на мене в цьому.
куплю тобі ролс-ройса для катання,
запакую до нього тенісний клуб.
ти ж знаєш, він підкочує штани занадто високо,
це кидало тінь на мою толерантність.
що сталося? твій ніс холодний, як бурулька,
й спустили шини на велосипеді.
з жовтими пальцями від тютюну
юна леді дивиться на мене запитально.
овва, ти пам'ятаєш, що це – до мене! так.
так, я – простий робітничий клас,
що має свої пів вареника. якщо ти гарно попросиш,
я приліплю до нього пів якогось твого залицяльника,
щоб твоє золото не потьмянішало.
так, це – моя юриспруденція, сфера
моєї відповідальности понад усе порядком.
це я красиво сказав – скажи?
отож-бо. вчися, маленька.
запам'ятай: пора дощів минає,
кожен клоун-пірат колись пропадає;
і якщо я засміюся трохи передчасно,
це тому, що мій сміх – теж моє кляте діло.
то ми йдемо? можливо, десь по дорозі в барі
я тебе залишу, а йтиму назад – заберу.
ти кажеш, що ми зайшли занадто далеко – не бійся,
але будь біля мене, щоб бачив тебе постійно.
ти – на мені, ясно? не покину тебе ні на кого
up to me, jethro tull
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890070
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2020
автор: Alisson