Знаєш,  останнім  часом  так  багато  змін,
То  погода  не  та,  то  ми  вже  інші.
Я  помічаю  що  ми  крутимо  фільм
Із  протертою  плівкою  на  узбіччі.  

Я  помічаю,  наче  сонце  крізь  пальці
Ледь  торкається  краю  щоки,
А  потім  я  прокидаюсь  вранці,
П'ю  чай,  та  гортаю  цифрові  рядки.  

І  все  наче  йде,  як  то  має  бути,
І  все  те  вже  стає  не  тим,
І  не  з  тим,  і  без  тих,  із  собою...
Та  й  без  себе  в  собі,  грець  з  ним.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2020
автор: Діана Кісільовська