Багряна заграва

Багряна  заграва  закрила  край  неба,
На  пару  з  зорею  спускалася  ніч.
А  в  серці  в  цю  пору  зібралась  жадоба
І  гнала  від  себе  тривоги  всі  пріч.

Жадоба  любові  плекала  хвилини,
У  часі  чекання  збирала  слова.
Немає  на  світі  такої  людини,
Котра  би  була  сто  процентів  права.

Та  є  сподівання,  довіра  і  мудрість,
Щоб  визнати,  власне,  помилку  свою.
Та,  зрештою,  завжди  лишається  справжність,
Відчуй  це  душею,  -  на  тім  я  й  стою.

Щоб  ніч  не  бродила  по  колу  в  безсонні,
А  тиха  усмішка  блукала  чолом.
Щоб  поруч  сопіння  і  теплі  долоні,
Щоб  так  до  світання  за  темним  вікном.

27.09.20
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2020
автор: Валентина Ланевич