mother goose

як  було  мені  гуляти  в  гемпстеді  на  ярмарку,
було  мені  там  зловити  так  звану  маму-гуску.
хотів  її  відпустити  –  вона  мені  каже:
[i]а  хто  ж  мені,  білій  гусці,  та  й  теля  прив'яже?[/i]

уявляєте?  страшне.  а  було  б  страшніше:
[i]хто  ж  про  мене,  білу  гуску,  пісеньку  напише?[/i]

йду  я  далі;  мені  назустріч  –  якийсь  іноземний  студент.
каже:[i]  хвилинку  уваги,  я  зроблю  вам  один  комплімент.[/i]
каже:  [i]чи  правда,  що  в  києві,  як  в  цирку  піккаділлі,
всі  люди  –  як  люди,  але  переслідують  егоїстичні  цілі?[/i]

не  знаю,  –  кажу,  –  я  йду  до  ставка  для  купання.
кажуть,  він  виник  на  рівному  місці
в  результаті  якогось  кохання.
я  хотів  там  зловити  прекрасну  сонячну  днину,
адже  я  знав,  що  колись  захворію  або  загину.
і  що  ж  я  там  бачу?  там  рівно  100  школярок
плачуть  і  чхають  в  свої  напарфумлені  носовички.
це  було  дуже  дивно,  адже  вони  не  могли  мене  знати,
хоч  стояли  обличчям  до  мене,  і  була  вже  десята  година.

потім  одна  бородата  дуже  сердита  жінка
знущалася  з  мене,  б'ючи  своїм  кулаком  по  столі.
каже:  [i]мене  не  обдуриш!  ти  мрієш  бути  пожежником,
а  сам  цілий  день  позіхаєш,  розв'язуючи  кросворди![/i]

потім,  теж  бородатий,  рудий  курячий  маніяк
виступав  на  трибуні,  й  закликав  повалити  уряд.
між  иншим:  його  сестра,  що  ні  в  чому  його  не  підтримує,
служить  в  кінній  поліції,  і  розбила  свого  самоскида.

це  було  дуже  смішно.  я  розмітив  гектар  землі,
зняв  траву,  й  заходився  шукати  золото.
під  моїм  керівництвом  незабаром  вже  працювало
чи  двадцять,  чи  двісті  душ,  і  всі  були  патріотами.

ви  знаєте  джоні  опудала?  він  возить  своїм  дирижаблем
дипломатичну  пошту  між  африкою  та  аргентиною.
виявляється,  той  дирижабль  значиться  у  реєстрі
вкраденого  майна,  поки  господарі  спали.

все  це  було  в  неділю  на  ярмарку  в  гемпстеді.  гуску,
виявляється,  вкрадено  з  ферми,  з  корпусу  18.
якби  та  гуска  неслася,  гадаю,  вона  б  не  балакала.
хоч  би  як,  я  її  купив,  –  а  продам,  може,  ілону  маску.

як  було  мені  йти  вже  додому,  ставок  для  купання
був  якраз  по  дорозі,  тому  я  зловив  свій  сонячний  день.
сто  школярок  стали  моїми  слухняними  ученицями;
всі,  як  одна,  перестали  плакати  й  матюкатися,
натомість  навчилися  плавати  й  декламувати  гомера

mother  goose,  jethro  tull

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2020
автор: Alisson