Плаче дощ за вікном, непривітна є днина.
То здається не дощ… плаче вся Україна.
Плаче дощ за вікном... грім у небі гуркоче.
Ходить світом біда, відступати не хоче.
Слів нема, лише біль… сини знов відлетіли.
Ой, які ж молоді, ще як слід не зміцніли.
Не один, і не два… хоч й один є багато.
Україно, пора б їм тебе захищати.
Ходить світом біда, зазирає у очі.
Забирає у нас дні веселі і ночі.
Облітає наш цвіт, не діждатися плоду.
Та все ж знай, що нема козакам переводу.
Своїх сліз не соромсь. Йди вперед, не здавайся.
Вір, минеться біда… і зустрінеться щастя.
Бо за тебе молитись будуть Ангели світлі.
Гарні в них імена, ясні лиця привітні.
Плаче дощ за вікном, непривітна є днина.
То здається не дощ… плаче вся Україна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889980
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2020
автор: Надія Башинська