***

Попросиш  жити  для  себе,
Та  я  давно  вже  помер.
Де  сенс  дивитись  на  вени,
Або  візерунки  шпалер?

Дивлюся  на  небо  й  на  тебе.

Попросиш  лишатись  собою,
Та  в  мене  не  вийде  ніяк:
Тебе  покидати  сумною,
Чекати  вічних  подяк.

Не  хочу  лишитись  собою...
До  бою,  до  бою
Ось  так!

Попросиш  мене  не  повторювати,
Та  все  ж  я  промовлю  це  знов.
Мовчанню  притаманно  спотворювати,
Нехай  волає  любов...

25.09.20  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889957
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2020
автор: Моряк