Хресту Твоєму поклоняємось, Владико.



                                                             "  Коли  хто  хоче  йти  за  мною,  хай  зречеться  себе
                     самого,  візьме  на  себе  хрест  свій  і  йде  слідом  за  мною.  Бо  хто
                     хоче  спасти  свою  душу,  той  її  погубить,  а  хто  погубить  свою
                     душу  мене  ради  та  Євангелії,  той  її  спасе".    (  Марко  8.  34-35).
                                                                 Бери  свій  хрест  і  двигай  його  на  вершину  життя,
                     щоб,  зійшовши  на  неї,  воздвигнути,  підняти  той  хрест,  який  
                     єднає  землю  з  небесами  і  є  дорогою  до  Отця  Небесного.
                                                             Не  зректися  хреста  -  справа  нелегка.  Усі  хто  сми-
                     ренно  несе  свій  хрест  блаженні.  Піднесений  хрест  на  життєвій
                     вершині  стане  знаменням  перемоги  над  собою,  над  своїми  
                     пристрастями,  спокусами  світу,  над  своєю  гординею,  упадками,
                     немочами,  недосконалостями.
                                                         За  нас  розп"ятий  і  піднесений  на  Хресті  Господь  -
                   дороговказ  нашого  життя,  у  ньому  захована  таємниця  спасіння.
                   Тож,  Хресту  Твоєму  поклоняємось,  Владико,  і  просимо  у  Тебе
                   прозріння.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889943
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2020
автор: яся