Я ,не знаю , що мене чекає завтра?!...
І чи , усміхнеться сонечко мені.
Немов лист осінній спалює ватра
Згораю ,від самоти в дикій тузі.
О , святе небо підкажи, ти мені!...
Подай , знак із ясних висот як бути...
Ти, прожени вітром тривоги з душі
дай миру , спокою добро відчути .
Я ,не хочу думати про погане
Вірю , все минеться і буде добро.
І вся , моя біда як сніг розтане...
Розправляю , крила відчую тепло.
Я , не знаю , що мене чекає завтра?!
але в душі якесь дивне передчуття.
Який зміст надиктує долі мантра?...
O, Боже , дай знести... всі труднощі життя.
Я втомлена , від усіх проблем в житті
Стільки важкого грузу на одні плечі.
Прошу , тебе Боже дай надію мені!
Хай зорею усміхнеться тихий вечір.
М . ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889940
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2020
автор: Чайківчанка