Швидкість часу



І  знову  мерехтіння  дня  і  ночі,
Швидкість  часу  нам  не  зупинить.
А  ми  до  всього  так  охочі,
До  всього  серденько  тремтить.

А  часу  того,  завжди  обмаль.
Все  дужче  він  летить.
Коли  вже  його  буде  вдосталь?
Щоб  встигнуть,  все  своє  здійснить.

В  нічній  темряві  можна  мовчати,
Прислуховуючись  до  своїх  думок.
В  образі  щось  нове  зачати,
А  вранці  прямувати  в  напрямок  той.

Дорожнє,  спекотне  сонце
Розлило  промінням  пекельні  вогні.
Відчини  своє  віконце,
Відчуй  дари  сонця  в  собі.

А  поки  вітер  поля  овиває,  
І  квітнуть  медом  гаї.
Твоя  надія  жива  не  вмирає,
У  простір  линуть  думки  твої!

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2020
автор: Арслан