Дрібний дощик землю напуває,
Осінь мандрує за моїм вікном.
А тепло поволі десь втікає,
Небо огорнулось сірим рядном.
Ось уже притих осінній ранок,
І пожовкли ці трави степові.
Погас у небі місяць-серпанок,
Також із ним на брамі ліхтарі.
А падолистом землю замело,
Вітерець алеями крокує.
А сімейне щастя вінок сплело,
Золота осінь вже порядкує.
І ледь чутно пісню журавлину,
І осінній сум у серці щемить.
В літні спогади душею лину,
Та все ж, плин часу вже не зупинить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889907
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2020
автор: Віктор Варварич