В вікно заглянув сонячний ранок,
я просинаюся вмить...
Схоплююсь з ліжка, іду на ганок,
пильно вдивляюсь в блакить...
Тягнусь до сонця, ніби травинка,
його проміння ловлю...
В небі гуляють диво-хмаринки,
ранок шепоче: "Люблю!"
Напрочуд тепло й тиша навколо,
гарним же буде і день...
Сипле вже осінь свою позолоту,
чутно переспів пісень...
Це вся пташина рано проснулась,
линуть її голоси...
Я з насолодою ранку всміхнулась,
сповнена сил і краси...
Деякі квіти ще не відквітли,
їх аромати ловлю...
Сповнена мрій я іду на подвір"я,
ранку кажу: "Я люблю!"
В народі кажуть, сонячний ранок,-
вісник хорошого дня...
Сонцем освітлені вікна і ганок,
ранок весь світ окриля...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889868
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2020
автор: геометрія