Як холодно буває у наряді
Простим солдатам пізно уночі...
Й не зігріває міць важких снарядів
І тьмяний відблиск жовтої свічі.
Стоїш один завжди напоготові,
В руках стиснувши міцно автомат...
І лиш у небі зорі вечорові
Мені спокійно сяють в каземат.
Як холодно буває у наряді
Простим солдатам навіть на душі...
І так стоять під важкістю снарядів
Сміливі українськії мужі.
23 вересня 2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889803
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2020
автор: Ruslantsio