Я згадала той трепетний час
Де стояла рідненька криниця,
Напувала так щедро не раз
Нас джерельна, цілюща водиця
І розкішна, чарівна верба
Свої коси схиляла на плечі,
Оживала тендітна душа,
Промовляючи трепетні речі
Непомітно тихенько де хмиз
Пробігала вузенька стежина
І чарівний, дзвінкий птахів свист
Так невтомно сприймала дитина
Хлюпотіли забавні качки,
Спілкувавшись грайливо в ставочку,
Посміхалися ніжно квітки,
Відчуваючи свіжість в струмочку
А обабіч у чарах садка
Вигравала чарівна калина,
Ніби ніжна, майстерна весна
Малювала зворушну картину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889780
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик