Зворушна картина

Я  згадала  той  трепетний  час
Де  стояла  рідненька  криниця,
Напувала  так  щедро  не  раз
Нас  джерельна,  цілюща  водиця

І  розкішна,  чарівна  верба
Свої  коси  схиляла  на  плечі,
Оживала  тендітна  душа,
Промовляючи  трепетні  речі

Непомітно  тихенько  де  хмиз
Пробігала  вузенька  стежина
І  чарівний,  дзвінкий  птахів  свист
Так  невтомно  сприймала  дитина

Хлюпотіли  забавні  качки,
Спілкувавшись  грайливо  в  ставочку,
Посміхалися  ніжно  квітки,
Відчуваючи  свіжість  в  струмочку

А  обабіч  у  чарах  садка
Вигравала  чарівна  калина,
Ніби  ніжна,  майстерна  весна
Малювала  зворушну  картину.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889780
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик