Пізня осінь

В  гілках  гойдається
І  осипається
Осінній  лист.

Та  й  всі  берізоньки  
Вже  зовсім  голенькі,  
Лиш  вітру  свист.  

А  вітер  дується,
І  небо  хмуриться,
Бо  йде  гроза.  

По  склу  в  віконечку,
Немов,  від  горечка
Тече  сльоза.  

А  осінь  журиться,  
В  туманах  губиться,
Йде  тихо  вдаль.  

З  дощами  мокрими  
І  днями  сірими  –  
Її  не  жаль.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2020
автор: Ольга Калина