Україно матінко

Душа  моя  обпалена
Та  й  інколи  болить
Лиш  серденько  нескорене
За  Україною  щемить.
Щемить,  та  й  інколи
Нестерпно  так  болить
Порозкидала  свої  дітоньки
Нікому  зігріють.
Чому  ж  ти,  Україно  -  матінко,
Докупи  не  збереш,
І  міцно  так  не  обіймеш?
Терпиш  наругу,
І  гірко  омиваєшся  слізьми
Допоки  твої  діточки  
Гинуть  на  війні....
Ідуть  і  гинуть  і  не  знають
Чи  додому  повернуть
Чи  обіймуть  своїх  коханих
Чи  діток  пригорнуть....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889758
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2020
автор: Лена Прилуцька