funeral in Highlands

поховай-но  цю  осінь  -
десь  під  Говерлою,  між  чорниць.
загубись  серед  гір,
стань  крихітним,
схаменись.
перейди  нічні  перевали
один,
без  мого  ліхтаря.
нехай  тобі  ні  одна
не  моргне  зоря.

забувай  про  людей.
дивись,  як  сунеться  тьма.
перейди  за  межу,  де  геть  нічого  нема.
мавки  кличуть  тебе.
ночуй  на  вогкій  землі
і  жалій  себе,  пташко.
жалій,  відчайдушно  жалій.

так  жалій,  щоб  і  гори  укрили  скельними  грудьми.
щоб  мільйони  голодних  очей  вийшли  з  пітьми.
щоб  я  чула  твої  молитви  й  складала  в  стоси,
щоб  їхнім  димом  пропахли  усі  ліси.

я  хочу  побачити  очі  -  відчай  і  жах.
я  осінь,  я  гори,  я  ніч  і  я  та  межа.
ти  звідси  не  вийдеш;
у  баках  скінчилось  пальне...

ти  навіть  в  останню  мить  не  згадаєш  мене.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889670
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2020
автор: Долька Полину