Натурниця Куїнджі

Сьогодні  зайшла  ніч  –  натурниця  Куїнджі.
Вона  в  мереживній  напівпрозорій  тканці.
На  місячній  доріжці  в  сяєві  стоїть  й  жде,
Допоки    сплине  світ  в  зірчастій  вишиванці.

Перкаль  відцвілу  літа  горне  у  сувої.
Нових  натче  на  той  рік  матінка  природа.
А  ночі  личить  чорне  й  татуа́жі  хною  –
Тож  виглядає  стильно,  а  тому  і  горда.

Гуляють  тілом  панни  прохолода  й  дріжі,  
Чому  ж  не  пишуться  портрети  мастихіном?
Покваптеся,  Михайли,  Янусі,  Луїджі,
Бо  вже  шукає  обрій  пасочок  кармінний.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889648
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2020
автор: Valentyna_S