Кажуть стежина наша в осінь

Кажуть  стежина  наша  в  осінь,
Десь  там  за  нею  жде  зима,
А  я  в  очах  твоїх  ще  й  досі
Тепла  шукаю  не  дарма.
Я  в  них  знаходжу  насолоду,
В  очах,  як  небо  голубих,
Не  хочу  я  шукати  броду:
Хочу  потонути  у  них.
Мої  в  своїх  зігрієш  руки,
Так  завжди  тепло  нам  удвох,
Не  боїмося  ми  розлуки,
З"єднав  тут  наші  долі  Бог.
Цю  осінь  вип"ємо  до  дна,
Від  ніжності  та  щастя  п"яні,
Ти  не  один,  я  не  одна:
Одне  на  двох  лише  кохання.
Хай  осінь  наша  зачекає,
Теплом  до  себе  пригорне,
Стежину  в  осінь  добре  знаєм,
Нас  до  весни  вона  веде.
Галина  Грицина.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889638
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2020
автор: синяк