НЕ НИЙ

І  навіть  для  всіх  заборонений,
накинь  на  лице  забороло.
Як  важко  б  тобі  не  було  –  не  ний,
щоб  душу  ніщо  не  збороло.

У  час  непростий,  насурмонений
скликай  однодумців  на  сурму.
Безвихідь  впаде  –  все  одно  не  ний.  
Наснага  сильніша  від  суму.

Розгромлений,  зранений,  зронений,
усупереч  ранам  і  бідам,  –
вцілілий,  живий?  Слухай,  бро,  не  ний.
Продовжуйся:  з  прадіда  й  діда.

Не  стільки  нужда,  як  вкорінений
задавнений  острах  нового.
Наказує  голос  вгорі:  "Не  ний!"
Ти  –  в  пазусі  Бога.  Тож  з  Богом!

Несешся,  неспинений,  спінений.
Яка  тобі  треба  ще  воля?
Для  волі  два  слова  є  іменем:
НЕ  НИЙ  –  і  не  знатимеш  горя.

©  Сашко  Обрій.

Світлина  з  річки  Південний  Буг  -  Олександр  Ігнатьєв

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2020
автор: Олександр Обрій