Живемо не задумуючись часто

Живемо  не  задумуючись  часто
Про  сенс  життя  і  про  короткі  дні,
Душа  полине  пташкою  у  щасті
Залишить  все  на  грішній  цій  землі.
Нічого  не  візьме  ніхто  з  собою
І  якось  навіть  дивно,  що  все  так,
Була  людина  поруч  із  тобою
Здавалося  жила    і  враз...Отак...
Пішла  з  життя  тихенько  -  як  з  кімнати
Вийшла  на  мить  і  вернеться  за  мить,
Чекаєш  знаючи,  що  вже  не  дочекатись
Чому  ж  болить  душа...чому  болить...?
А  ми  живемо  далі  і  так  само  
Повторюємо    знову  ж  помилки,
Життя  нікчемними  все  тішимо  ділами  
Тих,  що  пішли  вже  не  відчуємо  руки.
І  не  побачмо  вже  посмішки    ніколи
 Слова  у  спогадах  і  зустрічі  мов  в  сні,
То  спомини  чи  сльози  проти  волі...?
І  лиш  прохання,  щоб  приснилися  мені...
Галина  Грицина.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889590
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2020
автор: синяк