Бог простив їм


Йони  3:4-10
"Тому-то  тепер  промовляє  Господь:  Верніться  до  Мене  всім  серцем  своїм,  і  постом  святим,  і  плачем  та  риданням!"  (Біблія,  Йоїла  2:12-13)

Не  приємне  і  "м'ясо"  й  "сало"...
Всемогутній  помилуй  Бог,
Як  багато  гріхів  в  нас  стало,
Проти  Тебе  був  кожен  крок.

Ми  згрішили.  Малі  й  великі.
Всі  згрішили  -  дочки,  сини.
Ми  бажаємо  гріх  лишити,
Нам  прости  і  наш  край  спаси.

Ще  до  нині  вино  любили,
А  тепер  не  хочем  й  води.
Ми  згрішили,  о  так  згрішили!..
Наше  серце,  Господь,  зміни.

Не  карай,  як  Содом  й  Гомору,
Хоч  не  кращі  нічим  за  них,  —
Всюди  звуки  ридання  й  стону,
Й  щиросердне:  "Прости,  прости!"

Дав  Ніневії  шанс  змінитись
Милосердний,  терплячий  Бог!
...Чи  не  час  і  нам  зупинитись
В  мандруваннях  світських  доріг?

Вивіряючий  "серце  й  нирки"
Бачить  душу  мою,  твою.
Що  для  Бога  даєш?  Огризки?
Хоче  Він  тебе  мати  всю!!!

Не  знайома  мені  людино,
Слово  Боже  візьми  до  рук.
Суд  Господній  прийде  незмінно.
"Навернись",    —  просить  Божий  Дух.

Вибір:  послух  чи  ні    —  за  нами.
Полюбились  літеплість  й  гріх.
Розбрат  й  морок  поміж  братами.
Час  змінити  на  плач  свій  сміх!


"Хто  Бог  інший,  як  Ти,  що  прощає  провину  провину  і  пробачує  прогріх  останку  спадку  Свого,  Свого  гніву  не  держить  назавжди,  бо  кохається  в  милості?"  (Михея  7:18)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889577
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2020
автор: Лілія Мандзюк