Гарбузи

Повисли  на  парканах  гарбузи  –
Важкі  і  круглі,  сонячно-червоні…
-  Гей,  гарбузи!  Де  ваші  картузи?
Вже  голови  засмагли  на  осонні.

Наповнені  насінням  аж  ущерть
Мовчать…  бояться  впасти  долу…
Один  не  витримав  і  бухнув  шкереберть,
І  налякав  маленького  Миколу.

І  покотився,  наче  колобок…
За  ним  –  гусак,  Миколка  і  сорока.
Неначе  помаранчевий  важкий  клубок  –
Його  спіймати    -  та  іще  морока!

Гарбуз  котився  по  сухій  землі,
Котилось  сонце  по  осіннім  небі.
Варили  хмари  сірі  киселі,
Гойдалось  щастя  на  розлогій  вЕрбі.

Як  втікача  приборкати  зумів,
Сміялись  дзвінко  хлопчик  і  сорока:
-  Тепер  я  повелитель  гарбузів!
А  гарбузами  керувать  таки  морка!

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889529
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2020
автор: Волинянка